Дослгдження взаемног рухомостг толковых вгдламкгв теля перелому та и вплив на репаративну регенеращю е вкрай важливим та актуальным. 1з невиршеных питань елгд ви-Ылити фгзичш параметры (амплШуду, напрямкы змщен-ня) перемщенъ вгдламтв, ят стымулюють регенеращю та, навпаки, руйнують регенерат. Необхгдно також зясуваты залежшеть цых параметргв eid локалгзаци, характеру ушко-дження тетки та стадп'регенераци; чы завжды рухомють призводыть до утворення тстковогмозоль а и вгдеутнють до первынного зрощення; чи необхгдно nid час конструювання фжеаторгв передбачити можливютъ рухомостг вгдламтв. Мета: доелгдити взаемну рухомгетъ вгдламтв великого-мтковог тетки за умов однобгчног позавогнищевог стриж-нево'г фгкеаци в клтгчних умовах. Методы: сконструйована зовнгшня опора однобгчного фжеатора, що передбачае мож-ливгетъ регуляцп поздовжнъоЧ жорсткостг фтсаци eid-ламтв велыкогомшковог тетки. Для клтгчних доелгджень розроблено спещалъний стенд, в якому пащенти самос-тшно навантажували ушкоджену гомтку до моменту виныкнення болю. При цъому за допомогою спещалъних при-empoi'e реестрували навантаження на сегмент та взаемт поздовжт перемщення вгдламтв. Результаты: протягом перших 6 тыжтв амплШуда змщення вгдламтв великого-мтковог тетки зменшилася eid (2,3 ± 0,2) до (0,8 ± 0,2) мм. Змщення вгдбувалися nid вплывом осьового навантаження eid (210 ± 15) до (751 ± 15) Н. На стадп 6 тижтв onip фжеатора та збтъшений onip регенерату перешкоджали функ-цюнальному тренуванню та перебудовг. Висновки: бть, який виникае в зот перелому, може бути критер1ем гра-^ ничного руйтвного навантаження. АмплЫуди необхгдних (стимулювалъних) та допустимих (ят не руйнують регенерат) перемщенъ вгдламтв теток е специфичными для кож-ноглокал1зацп та виду перелому, стадп'.регенераци та умов фжеацп.
展开▼
